ДО ДНЯ ПАМЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ

           Українська нація вбиванна й не вбита, винищувана й незнищенна. В українців забирали землю, мову, культуру, історію, волю, навіть життя. Винищували під корінь українську інтеліґенцію, українську еліту. Ув’язнювали й розстрілювали. Винищували цвіт української нації – українських хліборобів. Висилали в Сибір. Та ще убивали штучно створеним голодом – це найстрашніше, що довелося пережити українському народові. Неоголошена війна проти українського людства, геноцид, назавжди наклав свій безжальний відбиток на всю нашу історію, на національну самосвідомість. Десятиліттями існувала жорстока заборона навіть згадувати про ті страшні події. Але український народ виявив стійкість.

             Тепер щороку у четверту суботу листопада ми із болем та відчаєм згадуємо ту страшну сторінку історії, коли мільйони людей були принесені в жертву кривавій комуністичній ідеології. За своїм вражаючим масштабом Голодомор 1932-1933 років перевищив навіть втрати нашого народу від Другої світової війни. Страшна трагедія назавжди викарбувана в історії українського народу, її не забути ніколи.

            У рамках районних заходів із вшанування пам’яті жертв  голодоморів 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 років у ці дні територіальна громада Ліщанської сільської ради приєдналася до вшанування пам’яті мільйонів загиблих співвітчизників, провівши поминальні, жалобні заходи. Бо ж практично немає таких сімей, які б не постраждали від штучного голоду минулого століття. 

              Під час жалобних заходів присутні учасники згадали про голод, жах і дике безправ'я, мільйони невинно скалічених доль, безлюдні села, страх у людських душах, про густо вкриту могилами найродючішу у світі землю, про довготривалі місяці голодного пекла…

              Щоб знайшли спокій душі закатованих голодом, мешканці Ліщанської сільської ради підтримали Національну акцію “Запали свічку пам’яті”. У вікнах будинків 25 листопада поточного року палахкотіли свічки…. Адже цей маленький вогник свічки об’єднав нас, українців, у молитві за душі жертв Голодомору.

             У рамках вшанування вічної світлої пам’яті жертв страшних подій в Україні, патріотичного виховання молоді, глибокого усвідомлення причин та наслідків трагічних сторінок історії у місцевих закладах освіти та культури було проведено уроки пам`яті, виховні години, тематичні екранізації свідчень очевидців тих страшних подій. Здійснити мандрівку «чорними» сторінками минулого нашої країни допомогли також оформлені тематичні книжкові виставки. Ці проведені заходи дали змогу кожному підлітку усвідомити на скільки страшними  були події того часу, скільки лиха приніс українцям.

              Голод 1932-1933 років і сьогодні чорніє великою плямою на демографічній карті України, втрат від цього ще не вдалося повернути – ні матеріальних, ні тим більше людських.

              Наш найсвятіший обов'язок сьогодні - передавати цю правду з покоління в покоління; зберегти пам'ять про всіх невинно закатованих; пам'ять про тих, хто не дожив; пам'ять про тих, хто недолюбив; пам'ять про живих і ненароджених. Пам'ять про Голодомор має бути вічною, як реквієм, як пересторога всім сущим на Землі.

ФОТОКОЛАЖ

За матеріалами Ліщанської сільської ради